Максим Рильський — один із найславетніших поетів-класиків України XX ст., видатний учений, інтелектуал, перекладач, прекрасний знавець слов'янських літератур. 

Народився Максим Тадейович 19 березня 1895 р. у Києві, а через деякий час родина переїхала до с. Романівка, де й минуло дитинство майбутнього поета.

Pильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918, перевидана у понад пал. скороченому вигляді 1926).

У 1920-х роках вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929), та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».

Максим Тадейович міг би ще дуже багато зробити для розвитку літератури та мови, написати прекрасні поезії, та все це перекреслила страшна хвороба. Письменник дуже довго перебував у лікарнях, де боровся з раком та наперекір долі не полишав праці, про що свідчать його пізні твори. По­мер М. Рильський 24 липня 1964 року. Поховано його в Києві на Байково­му кладовищі. 

Максим Рильський був незрівнянним майстром слова, його багатюща творчість — цілий мистецький світ. Доробку великого поета і вченого на­лежить одне з найпочесніших місць у скарбниці національної культури.