Четвер
19.09.2019
22:05
Годинник
Пошук
Календар
Форма входу
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Володимирецький НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ"
                                                                                   Додаток 1

до листа МОН України

     від 20.05.2015 р. № 1/9-249

 

Інструктивно-методичні рекомендації

«Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах

у 2015/2016 навчальному році»

            Організація освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2015/2016  навчальному році здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, Концепції Національно-патріотичного виховання дітей та молоді, інших нормативно-правових актів.

          Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305,  навчальний  рік  у  ньому розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня.  З 01 червня по 31 серпня триває літній оздоровчий період, під час якого освітня робота формується відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

          Орієнтовно, загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 115 днів: літні – 90 календарних днів, осінні – 5 календарних днів, зимові – 10 календарних днів, весняні – 10 календарних днів. У період канікул з дітьми проводиться фізкультурно-оздоровча і художньо-естетична робота.    

          Діяльність дошкільного  навчального  закладу регламентується планом  роботи на навчальний рік і літній оздоровчий період, що схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником. Зміст  навчально-виховного  процесу в закладі   визначається   Базовим   компонентом  дошкільної освіти відповідно до чинних програм розвитку дітей, у тому числі  з особливими освітніми потребами,  рекомендованих (схвалених) Міністерством освіти і науки України  (додаток 2).

       Інформація про рекомендовані Міністерством освіти і науки України до використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів  програми та іншу навчальну літературу подається у Переліку навчальної літератури,  який щорічно оновлюється та розміщується на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua). 

У 2015/2016 навчальному році чинними є  комплексні та парціальні освітні програми, наведені у додатку 2.

           Педагогічний колектив дошкільного навчального  закладу, з урахуванням специфіки його діяльності (типу закладу),  має право самостійно визначати, які із чинних освітніх програм обрати для повнішої реалізації базового інваріантного та варіативного змісту дошкільної освіти. Щоб цей вибір був виправданий, мотивований потребами і можливостями навчальних закладів і відповідав інтересам вихованців та їхніх родин,   керівники дошкільних навчальних закладів і методисти мають інформувати свої педагогічні колективи про чинні програми, методичну літературу до них   та виносити  на обговорення питання про вибір програм на педагогічну раду перед початком кожного навчального року.           

 Допускається побудова освітнього процесу у дошкільних навчальних закладах за кількома програмами. Це дозволяє повніше врахувати інтереси, бажання, потреби, нахили вихованців, потенційні можливості педагогів, запити батьків задля своєчасного цілісного розвитку особистості дошкільника.

           На основі   Базового компоненту дошкільної освіти і обраних освітніх програм  змісту освіти, Концепції Національно-патріотичного виховання дітей та молоді, з урахуванням актуальної суспільно-політичної, соціально-економічної, екологічної ситуації в країні та з метою підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її поступального інноваційного розвитку, у 2015/2016 навчальному році пропонуються такі змістові напрями:

- патріотичне виховання; 

- екологічне виховання;

- формування основ здорового способу життя;

-  комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників.

Колектив закладу також може проектувати свою діяльність на новий навчальний рік з опорою на запропоновані вище орієнтири, або замінювати їх чи доповнювати більш актуальними  для себе. 

          Не  слід обмежувати ініціативу вихователя у виборі форм організації   освітнього процесу. Від  вихователів вимагається  уміння  розподілити  у часі діяльність малюків різних вікових підгруп, забезпечити особистісно- орієнтований, диференційований, індивідуальний, діяльнісний, інтегрований, ігровий та інші сучасні підходи до організації дитячої життєдіяльності у дошкільному навчальному закладі.

Ефективність освітнього процесу значною мірою залежить  від  дотримання розпорядку дня, раціонального поєднання і чергування в ньому різноманітних форм роботи з дітьми, доцільної організації рухового, санітарно-гігієнічного режимів та інших чинників. Можливість відходити від жорсткої регламентації в побудові розпорядку дня не  дає  право  зловживати  часом,  відведеним на прогулянки, сон, харчування, ігри, на користь занять, що передбачені розпорядком дня у спеціально відведені години для організованої навчально-пізнавальної діяльності і гурткової роботи.

Складаючи розклад занять, необхідно враховувати гранично допустиме навчальне навантаження на дитину, що встановлено наказом МОН України      від  20.04.2015 № 446 «Про затвердження  гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Також, слід  дотримуватися домірних віку норм тривалості занять, передбачати раціональне чергування  видів  діяльності на кожному з них (розумова, рухова, практично-прикладна) та  доцільне використання  місць  для проведення занять (зокрема, спортивної і музичної зали, студійних кімнат, плавального басейну, ігрового, фізкультурного майданчика тощо). 

Організована   навчально-пізнавальна  діяльність  дітей  у  формі  занять планується  переважно на першу половину дня. Допускається  проведення  деяких  занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури (зокрема, з плавання), образотворчої діяльності тощо. Такий підхід дозволяє більш рівномірно  розподілити інтелектуальні, психоемоційні й фізичні навантаження на дітей упродовж дня, ефективніше використати періоди максимально високої розумової активності й працездатності для засвоєння складнішого програмового матеріалу, підвищення продуктивності інтелектуальної діяльності.       

         Методичні служби всіх рівнів мають надавати працівникам дошкільних навчальних закладів дієву допомогу з питань організації освітнього процесу в   закладах, у тому числі в інклюзивних групах,    використовуючи різноманітні форми методичної роботи з  педагогічними кадрами (конференції, семінари, семінари-практикуми,  методичні об'єднання, тренінги, ділові  ігри,  конкурси,  виставки, консультації, школи передового досвіду тощо). Рекомендується  активне залучення до патріотичного виховання дітей:  учасників бойових дій на Сході України, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію.

   Важливим компонентом  системи дошкільної освіти є якість управління.  Взаємовідносини/співпрацю на рівні дошкільного навчального закладу і   місцевого органу управління освітою, в юрисдикції якого перебуває даний заклад,   важливо вивести  із площини тотального контролю й авторитаризму рішень з боку управлінь та перейти на рівень довіри, взаєморозуміння, співробітництва з метою вивчення реального стану освітньої роботи й надання своєчасної компетентної допомоги педагогічним колективам, підвищення фахової компетентності та професійної майстерності педагогів.

Слід посилити роль педагогічної ради як колегіального органу управління, виносити на її розгляд та обговорення важливі питання матеріально-технічного, програмно-методичного, навчально-дидактичного, ігрового забезпечення освітнього процесу, його технологічності (оптимізації планування, системності й варіативності організації і змістового наповнення освітнього процесу, змін в організації дитячої життєдіяльності, запровадження тестових і діагностичних методик вивчення стану розвитку вихованців та ін.), організації дослідно-експериментальної роботи на базі дошкільного закладу тощо. Потребує оптимізації й співпраця дошкільного закладу в управлінських питаннях із батьківськими комітетами, громадськими організаціями.

 Оскільки діяльність закладів розгортається переважно у практичній площині, то першочерговим завданням стає підвищення якості науково-методичного супроводу, а відтак посилюється увага до діяльності методичних кабінетів. Методичні кабінети дошкільних навчальних закладів слід  перетворювати із сховищ методичної літератури і численних методичних, дидактичних матеріалів на лабораторії педагогічної майстерності і школи передового досвіду, постійно діючі консультативні пункти як для педагогів, так і для батьків вихованців. На їхній базі мають постійно розгортатися різні форми інтерактивної взаємодії дорослих суб`єктів освітнього процесу, а тому, крім консультацій, варто частіше організовувати майстер-класи із залученням кращих педагогів, науковців-новаторів, тренінги і практикуми, мозкові штурми, рольові й ділові ігри для педагогів і батьків тощо, в тому числі із застосуванням Інтернет-ресурсів (наприклад, у режимі он-лайн).

       Ефективним засобом активізації творчого потенціалу педагогів, стимулом до їхнього професійного саморозвитку й самоосвіти, а відтак і оновлення системи форм методичної роботи з кадрами є залучення вихователів, музичних керівників, інструкторів з фізичної культури, психологів, корекційних педагогів до оволодіння технологіями психолого-педагогічного проектування, організації освітньої роботи з дітьми на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегрованого підходів і налагодження тісної взаємодії між дітьми, педагогами і  батьками. 

 

Директор департаменту                                                                  Ю. Г. Кононенко

 

Професійне мовлення педагогів

(консультація для вихователів)

Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

Одним з основних механізмів оволодіння дітьми рідною мовою є наслідування. У дослідженнях основоположників методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку Єлизавети Михеєвої та Фелікса Шохіна наголошується, що діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом систематично організованого мовлення дорослих. Автор однієї з методик розвитку мовлення дошкільників Муза Алексєєва відзначає, що, наслідуючи дорослих, дитина переймає не лише всі тонкощі вимови, слововживання, побудови фраз, але й ту недосконалість і помилки, які зустрічаються в їхньому мовленні.

Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі ви-моги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.

Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від мовленнєвого середовища, яке останні створюють у дошкільному навчальному закладі. Видатні педагоги Єлизавета Михеєва та Євгенія Фльоріна особливу увагу приділяли створенню у дитячому садку розвивального мовленнєвого середовища як чинника розвитку мовлення дітей. На їхню думку, дошкільним працівникам необхідно ставити в обов’язок створювати таке середовище, в якому «мовлення дітей могло б розвиватися правильно і безперешкодно».

У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього. 

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

• якість мовного оформлення мовлення;

• ціннісно-особистісні установки педагога;

• комунікативна компетентність;

• чіткий вибір інформації для створення вислову;

• орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

• правильність– відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;

• точність– відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;

• логічність– вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;

• чистота– відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

• виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;

• багатство– уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;

• доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника і т.ін.).

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.

Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.

Куточок книги у групі ДНЗ як засіб формування читацької культури дошкільника
 
  З–поміж багатьох засобів розвитку мовлення, які допомагають формувати у дитини навички комунікативної компетенції, неабияке місце відводиться дитячій художній літературі.
 Відтак, виховання у дошкільнят читацької культури, любові до художнього слова, інтересу до книжки – важливі завдання педагога. А їх реалізації сприятиме створення в групі куточка книги.
 Функціональна роль куточку книги – виховання пізнавального та естетичного ставлення до книги як до найбільшого досягнення культури, створення елементарного бібліотечного середовища, яке буде зрозуміло маленьким читачам.
 Основні вимоги до його обладнання: достатнє освітлення; відповідність меблів зросту дітей; постійні оновлення, видозміни.
 Можливості використання куточку вихователями та дітьми досить різнопланові: читання журналів, книжок, розгляд ілюстрацій, проведення годин оповідача, обговорення прочитаного, літературні свята, функціонування виставок, проведення сюжетно-рольових ігор, зустрічі з письменниками.
 У куточку дитячої книги доречними будуть плакати з прислів’ями. Діти залюбки розучуватимуть на заняттях ці зерна народної мудрості.
 Які ж методи використовуються при роботі по ознайомленню дітей з елементарним бібліотечним середовищем?
 Словесні: бесіди, розповіді, пояснення, обговорення;
 наочні: спостереження, обстеження книжок, журналів, картинок, розгляд ілюстрацій;
 практичні: художня діяльність дітей, дидактичні ігри, доручення, "лікування” книг, ігри, виставки.
 Припустимо, що елементарне бібліотечне середовище, зрозуміле маленьким читачам, створене. Що робити далі? Адже куточок книги в групі має бути не просто маленькою бібліотекою, а базою для проведення занять, виховних заходів. Серед різноманітних форм організації дітей перевагу слід надавати таким, які стимулюють дошкільнят до активної взаємодії та творчості.
 Щоб оптимізувати роботу з дитячою книжкою, варто поєднувати її з іншими видами діяльності. Так, дошкільнята залюбки намалюють ілюстрації до прочитаних творів, зліплять героїв казок, виготовлять власні книжечки (вихователь і батьки для дітей; вихователь – для дітей та разом з ними; батьки для дітей та разом з ними; дитина - для себе), закладки, запрошення для молодших дітей та батьків на різні заходи, що організовуватимуться в книжковому куточку. Ця справа технічно нескладна, але разом з тим, вона потребує значної праці душі, фантазії, сумління, охайності перед усім - від дорослого, адже він її ініціює і керує нею.
 В осередку книжки бажано влаштувати періодичні книжкові виставки.Вони можуть бути присвячені знаменним датам, творчості дитячих письменників. Не менш важливо, щоб тематика відповідала уподобанням дошкільнят, їхнім потребам, інтересам. Якщо доповнити виставку роботами дітей та розробити сценарій її відкриття, вона запам’ятається малюкам надовго (наприклад, виставки «Улюблені книжки», «Цікаве про природу», «Книжки про техніку», "Метелики”).
 Щодня можна призначати «бібліотекаря» - дитину, яка видаватиме літературу іншим, стежитиме за станом книжок та порядком у куточку книги. Така роль дає малюку більше самостійності, відповідальності.
 Як же зробити осередок книги не тільки зручним для малюків, а й таким, що розвиває пізнавальну активність, емоційність, творчість?
 Спочатку слід дібрати книжки для бібліотечки. У цій справі можуть допомогти батьки вихованців ДНЗ. Як засвідчує практика вони охоче передають у дитячий садок ті книжки, з яких їхні діти вже «виросли». А завдання педагога подбати про те, щоб твори відповідали вікові та розвиткові дошкільнят групи. Тому доцільним є обмін літературою з вихователями інших груп.
 Важливо добирати книжки гуманістичного спрямування, які не спонукають до агресії, не навчають негативних вчинків. Читаючи сучасні книжки можна помітити, що в багатьох із них змінено зміст старих казок. Наприклад, у казці про Червону Шапочку Вовк уже не ковтає бабусю; три ведмеді вже не виганяють Машу, а дружать із нею. Так оновлені казки виховують доброзичливість, а не жадібність і злостивість.
 
Добираючи класичні твори, не можна не перейматися проблемами оцінювання їх якості, бо такі твори вже визнані. А от добираючи сучасні, слід поставитися прискіпливо до них. Тексти мають бути високохудожніми. Мова – відповідати сучасним літературним нормам. Сучасні дослідження показують, що систематична, різнопланова робота з художнім словом сприяє формуванню основ грамотності вже з раннього віку. На жаль, останнім часом нерідко зустрічаються книжки з елементарними логічними, стилістичними, орфографічними помилками. Якщо книжка містить наукові відомості, то переконайтеся у їх достовірності, оскільки існують навіть енциклопедії, де павука відносять до комах, а пінгвіна «селять» на північному Полюсі.
 Ілюстрації теж мають бути високохудожніми, за стилем виконання відповідати змісту твору, його основній ідеї. Не женіться за надто яскравими ілюстраціями. Вони спочатку приваблюють, а потім стомлюють малят. Надмірна декоративність малюнків може зашкодити їхній пізнавальній цінності (так яскраво-червона корова викликає подив, та навіть протест у маленького читача). Дошкільнята хочуть вірити в зображене і вважають, що так, як намальовано, має бути насправді. Ось чому дитяча книжкова ілюстрація потребує ретельної предметної та психологічної виразності, реалістичності зображень. Досвідчені художники малюють для малят м’якими барвами, враховуючи особливості їхнього несформованого зорового апарату.
 Небезпечним для зору дошкільнят є також глянцевий (блискучий) папір, який на жаль, останнім часом часто використовують у книгодрукуванні.
 На полиці-вітрині у куточку книги варто виставити вже прочитані з малятами книжки. Після ознайомлення з іншими вітрину слід обновити. Куточок книги доповнять портрети письменників, репродукції картин, серії ілюстрацій до казок, дитячі журнали, фотоальбоми.
 Заняття у куточку книги передбачають виховання у дітей бережливого ставлення до неї. Якщо книжки таки потребують ремонту, слід відкрити «книжкові лікарні». Малюки із задоволенням робитимуть такий ремонт під керівництвом вихователя, а старші – самостійно. Варто також відвести окреме місце матеріалам для «лікування» книжок.
 Підкреслимо, що майже всі описані форми роботи є колективними. А спільна праця згуртовує дітей, спонукає до їх творчості. Дитяча книга традиційно розглядається педагогами як засіб розумового, морального, естетичного виховання. За словами В. О. Сухомлинського «читання книг - стежина, якою вмілий, розумний, вихователь знаходить шлях до серця дитини».
 

 

Інструктивно-методичні рекомендації
"Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році"
Пріоритети та перспективи розвитку системи дошкільної освіти визначені Державною цільовою соціальною програмою розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 629), новими соціальними ініціативами Президента України Віктора Януковича "Діти – майбутнє України" та  Національним планом дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".
При організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році важливо зосередити увагу на вирішенні таких ключових завдань:
максимальне охоплення дітей дошкільною освітою та надання їм якісних освітніх послуг;
охорона життя і збереження здоров’я дітей раннього та дошкільного віку,  у тому числі, з особливими потребами; актуалізація питань безпеки життєдіяльності.
Максимальне охоплення дітей дошкільною освітою досягається шляхом ефективного використання наявного організаційного, фінансового, кадрового потенціалу дошкільних навчальних закладів для:
створення додаткових місць через відновлення роботи груп (у першу чергу – дітей раннього і старшого дошкільного віку) у перепрофільованих і переобладнаних приміщеннях;
оптимізації впровадження перевірених практикою форм здобуття дошкільної освіти на базі дошкільних навчальних закладів.
Дошкільні навчальні заклади гарантують надання дітям якісних освітніх послуг у будь-якій формі здобуття дошкільної освіти. Основними компонентами цих гарантій є:
дотримання державного освітнього стандарту;
надання фахової психолого-медико-педагогічної допомоги родинам у вихованні і розвитку дітей дошкільного віку, у тому числі з  особливими потребами;
забезпечення сприятливих умов для здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими потребами.
Державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості й вихованості дитини 6 (7) років перед її вступом до школи визначені Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція), затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 № 615.
Реалізація Базового компонента дошкільної освіти забезпечується освітніми програмами та навчально-методичною літературою, що затверджена або рекомендована Міністерством освіти і науки України чи схвалена для використання в дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.
У 2013/2014 навчальному році чинними є:
1) комплексні освітні програми:
програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" (авт. кол. Андрієтті О.О., Голубович О.П. та ін.);
програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років "Дитина" (наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В.);
освітня програма "Дитина в дошкільні роки" (науковий керівник Крутій К.Л.);
програма розвитку дитини дошкільного віку "Українське дошкілля" (авт. кол. Білан О.І, Возна Л.М., Максименко О.Л. та ін.);
2) парціальні освітні програми:
програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості» (авт. Борщ Р.М., Самойлик Д.В.);
"Англійська мова для дітей дошкільного віку" (Шкваріна Т.М.);
Граючись вчимося. Англійська мова. Програма для дітей старшого дошкільного віку, методичні рекомендації (Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.).
Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу слід керуватись Переліком навчальних видань, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році, що розміщений на сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua). Педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів мають відстежувати оперативну інформацію про нові програми, посібники та іншу навчальну літературу, рекомендовану Міністерством для застосування в освітній роботі з дітьми, за публікаціями у фахових періодичних виданнях та на зазначених вище сайтах. За педагогічними колективами дошкільних навчальних закладів зберігається право вибору освітньої програми.
Підвищенню якості дошкільної освіти сприяє тісна співпраця дошкільних навчальних закладів з батьківською громадою, спрямована на підвищення психолого-педагогічної культури родин. Допомога дошкільних навчальних закладів батькам вихованців з актуальних для родин питань розвитку, виховання та навчання дітей традиційно надається керівником закладу, методистом, психологом, вихователями різних вікових груп, медичними працівниками, іншими спеціалістами дошкільного закладу у формі групових та індивідуальних усних і письмових, телефонних, консультацій у режимі Он-лайн, бесід під час відвідувань сімей, шляхом залучення батьків до співпраці і взаємодії з педагогами у стінах дошкільного закладу тощо.
Більшого поширення має набувати робота консультативних центрів (пунктів) для батьків на базі дошкільних закладів та/або методичних центрів при управліннях освіти на місцях як одна з форм надання державної психолого-педагогічної допомоги батькам та особам, що їх замінюють, спільно з органами соціальної і медичної підтримки родин. Відповідальною складовою змісту діяльності таких центрів (пунктів) є робота з молодими батьками, які лише готуються до появи дитини у сім’ї чи виховують немовлят, на підвищення їхньої психолого-медико-педагогічної культури в питаннях пренаталогії та перинатології. При організації зазначеної форми роботи з батьками слід керуватися Примірним положенням про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють, і дітей, які виховуються в умовах сім’ї, затверджений наказом МОНмолодьспорт від 30.06.2011 № 714.
Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують відповідної реабілітації, корекції фізичного та/або розумового розвитку, має здійснюватися за окремими програмами й методиками як у дошкільних навчальних закладах і групах спеціального типу, так і в умовах інклюзивної освіти у закладах і групах загального розвитку (за можливості). З метою програмно-методичного забезпечення освітнього процесу з дітьми раннього і дошкільного віку, які мають особливі потреби, Міністерством освіти і науки України спільно з Інститутом спеціальної педагогіки НАПН України розглянуто та надано гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" програмам з різних нозологій та підготовлено їх до видання:
програма "Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення" (авт. Трофименко Л.І.);
комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом "Розквіт" (наук. кер. та заг. ред. Т. В. Скрипник);
програмно-методичний комплекс "Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення" (авт. Рібцун Ю.В.);
програмно-методичний комплекс "Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років" (авт. Бутенко В.В., Вавіна Л.С., Гудим І.М.).
Ознайомитися із зазначеними вище програмами та програмно-методичними комплексами можна на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua).
Збереження та зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя дошкільнят, активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки – один із пріоритетних напрямів роботи сучасного дошкільного навчального закладу. Зважаючи на це, перед колективом дошкільної установи постає ряд важливих завдань:
створення безпечних умов для формування всебічно розвиненої творчої особистості дитини;
формування елементарної компетенції з питань безпеки у дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
виховання основ безпечної поведінки дітей в різних життєвих ситуаціях, а також культури безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя і здоров’я малят;
підготовка дошкільників до реального життя, насиченого різними подіями, непередбачуваними ситуаціями тощо.
Практична реалізація цих завдань передбачає створення безпечного розвивального середовища та налагодження системи роботи з безпеки життєдіяльності з педагогами, дітьми і батьками, що включає комплекс взаємопов’язаних заходів.
Для підвищення професійної майстерності педагогів та інших працівників із зазначеного питання радимо використовувати різнопланові форми роботи: педагогічні ради, інструктажі з техніки безпеки, консультації, семінари, майстер-класи, практичні тренінги, круглі столи, творчі лабораторії, інтерактивні ділові ігри, оформлення тематичних стендів і санітарних бюлетенів, проведення конкурсів-оглядів, облаштування виставок та ін.
При організації освітньої роботи з формування основ безпечної поведінки у дітей дошкільного віку перевагу доцільно надавати  спостереженням, екскурсіям, цільовим прогулянкам, довірчим бесідам та розмовам віч-на-віч, моделюванню та аналізу проблемних ситуацій, різним видам ігрової, трудової  та пошуково-дослідницької діяльності, інтегрованим заняттям, розробленню спільних проектів, проведенню розваг, "Днів та тижнів безпеки".
Важливий чинник ефективності роботи з питань безпеки життєдіяльності – тісна взаємодія між батьками та педагогами. Для цього варто залучати батьків до різних заходів: практичних семінарів-тренінгів, консультацій, родинних клубів за інтересами, участі у спільних проектах, виставках, розвагах і святах.
Підвищенню якості дошкільної освіти, її подальшому інноваційному розвитку сприятиме активізація дослідно-експериментальної діяльності у педагогічних колективах дошкільних навчальних закладів. У 2013/2014 навчальному році науковим керівникам, консультантам, координаторам і відповідальним виконавцям експериментів всеукраїнського та регіонального рівнів варто проаналізувати й об’єктивно оцінити перебіг та проміжні результати розпочатої дослідно-експериментальної роботи, своєча